Лучи Надежди Ирина
Украјино моја
Украјино – наметнута рано моја,
У души си мојој, у мом срцу.
Горких обмана реке теку…
Но, Кијев вековима стоји…
И Дњепар котрља таласе неуморно,
И сунца и плаветнила увек ће бити.
Украјино, мајко моја рођена!
С тобом сам вечно… свакога трена.
Цветаће бели засади вишњеви,
Владаће пролеће на Земљи…
Бела голубица и роде беле
Мир и спокој на крилима носе…
18–21. фебруар 2014.
Я з тобою
Лучи Надежды
Україна – відкритая рана
На душі та у серці моїм.
Ллється ріками гірка омана...
Та все ж Київ віками стоїть...
І Дніпро котить хвилі невпинно,
І завжди буде сонце й блакить.
Рідна ненько моя, Україно!
Я з тобою завжди... кожну мить.
Хай сади розквітають вишневі
І панує весна на Землі...
Білий голуб та білий лелека
Мир і спокій несуть на крилі...
18 – 21 февраля 2014
http://www.stihi.ru/2014/02/21/8256
Фотографија: Интернет